Пам’ять! Що залишаєш ти нам? Меморіальні дошки - як символ про тих, хто загинув на війні, хто віддав своє життя за рідну землю та кожного із нас.
11 вересня у Любомльському ліцеї #2 відбулось відкриття меморіальної дошки . Ми схилили голови перед світлою пам'яттю нашого земляка , випускника нашої школи - Курамшина Руслана, який загинув при виконанні службового обов’язку за Україну, поліг у бою на Донеччині . На відкриття прийшли рідні Руслана, представники міської влади, друзі та однокласники Героя, учні старшої школи та вчителі ліцею. Освятив дошку та здійснив заупокійний молебень настоятель Михайлівської церкви отець Віктор. Право відкрити меморіальну дошку памʼяті надали сімʼї воїна… З невимовним болем , з настановами нашим дітям та словами вдячності звернулась до усіх присутніх мати загиблого воїна, Світлана Григорівна Курамшина, сльози невпинно лились із очей усіх присутніх. Ми памʼятатимемо ваші слова і будемо берегти памʼять про вашого сина.
Допоки ми живі — житиме пам’ять про Героїв. Наші герої з меморіальних дошок щодня зустрічатимуть і проводжатимуть поглядом учнів, батьків та вчителів, і нагадуватимуть кожному з нас, що вони поклали життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні. Вшанування їх пам’яті – це не просто наш святий обов’язок, це наша шана і гордість за справжніх героїв.
Спочивай наш Герою! Твій подвиг не буде забутим! Вічна памʼять та шана Герою Курамшину Руслану!
11 вересня у Любомльському ліцеї #2 відбулось відкриття меморіальної дошки . Ми схилили голови перед світлою пам'яттю нашого земляка , випускника нашої школи - Курамшина Руслана, який загинув при виконанні службового обов’язку за Україну, поліг у бою на Донеччині . На відкриття прийшли рідні Руслана, представники міської влади, друзі та однокласники Героя, учні старшої школи та вчителі ліцею. Освятив дошку та здійснив заупокійний молебень настоятель Михайлівської церкви отець Віктор. Право відкрити меморіальну дошку памʼяті надали сімʼї воїна… З невимовним болем , з настановами нашим дітям та словами вдячності звернулась до усіх присутніх мати загиблого воїна, Світлана Григорівна Курамшина, сльози невпинно лились із очей усіх присутніх. Ми памʼятатимемо ваші слова і будемо берегти памʼять про вашого сина.
Допоки ми живі — житиме пам’ять про Героїв. Наші герої з меморіальних дошок щодня зустрічатимуть і проводжатимуть поглядом учнів, батьків та вчителів, і нагадуватимуть кожному з нас, що вони поклали життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні. Вшанування їх пам’яті – це не просто наш святий обов’язок, це наша шана і гордість за справжніх героїв.
Спочивай наш Герою! Твій подвиг не буде забутим! Вічна памʼять та шана Герою Курамшину Руслану!